Оцінка збитків замінованих територій: наслідки війни для економіки та довкілля

Наявність мін та нерозірваних боєприпасів у полях, лісах та приміських зонах – це системна проблема для  економіки та соціального життя країни й особливо прифронтових областей. Дана проблема як величезний економічний тягар потребує справедливої оцінки наслідків від війни.

Масштабні наслідки військових дій для країни часто залишаються непоміченими або ігноруються.

Погляньмо на  групи факторів які залишають по собі масштабні військові дії.

1. Економічні збитки від війни та деформація ринків.

Криза ринку нерухомості та зниження вартості активів.

– Земля, житлові будинки та комерційні об’єкти на потенційно замінованих приміських територіях поступово втрачають свою ринкову вартість. Ніхто не купуватиме ділянку під склад чи котедж, якщо немає сертифіката про гуманітарне розмінування, тим більш якщо нові вибухові пристрої можуть з`являтися знов і знов.

Викривлення логістики та подорожчання інфраструктурних проєктів.

– Прокладання нових доріг, ЛЕП, газопроводів, залізничних колій у приміських та лісових зонах стає  дорожчим і тривалішим. Кожному метру будівельних робіт має передувати ретельне й обстеження саперами.

Збитки для лісового господарства та суміжних галузей.

Ліс – це відновлюваний ресурс, але замінований ліс стає недоступним для промислової заготівлі. Це б’є по деревообробній, паперовій та меблевій промисловості, змушуючи країну імпортувати сировину, яку вона має в всередині.

Колапс мікробізнесу, пов’язаного з природними ресурсами.

– Збирання ягід, грибів, бджільництво (пасіки часто вивозять у ліси та поля), заготівля лікарських трав – для багатьох сільських та приміських жителів це джерело доходу. Небезпека позбавляє їх заробітку і перетворює на отримувачів соціальної допомоги або мігрантів.

2. Екологічні збитки уповільненої дії.

Неконтрольовані лісові та польові пожежі.

– Лісові пожежі у замінованих зонах неможливо гасити класичними методами. Пожежні машини  не можуть зайти вглиб лісу через ризик детонації від вогню чи наїзду на міну. Як наслідок – вигорають тисячі гектарів, що призводить до колосальних викидів CO₂ та знищення заповідних фондів.

Забруднення в ґрунтових вод.

– Боєприпаси, що не розірвалися, з часом іржавіють. Токсичні вибухові речовини (тротил, гексоген, білий фосфор) та важкі метали (свинець, ртуть) вимиваються дощами та потрапляють у підземні водоносні горизонти. Це отруює питну воду в колодязях та свердловинах приміських селищ на десятиліття. Саме тут стане в пригоді визначення шкоди довкіллю.

Зміна поведінки та міграція дикої фауни.

– Великі тварини (лосі, кабани, козулі) гинуть на мінах, що руйнує харчові ланцюги. Тварини, які вижили, мігрують у безпечніші регіони (або вглиб країни, або за кордон), що викликає екологічний дисбаланс в одних місцях і надмірну концентрацію в інших.

3. Соціальні, інституційні та урбаністичні наслідки військових дій.

Нерівність регіонів.

– Держава та великі донори першочергово розміновуватимуть великі міста та критичні магістралі. Малі села, приміські ліси та другорядні поля залишаться замінованими на десятиліття. Це створює депресивні регіони, звідки назавжди йде молодь.

Урбаністичний тупик і хаотична забудова.

– Міста розвиваються за рахунок приміських зон. Якщо приміські ліси та поля заміновані, місто не може розростатися вшир. Це призводить до штучного дефіциту землі під забудову, надмірного ущільнення міських центрів та різкого стрибка цін на міську нерухомість.

Криміналізація та «чорний ринок» розмінування.

– Вже від початку військових дій спостерігалася поява неліцензованих, «чорних саперів», які за готівку пропонують фермерам чи дачникам швидко перевірити ділянку. Це тягне за собою корупцію, відсутність юридичних гарантій безпеки та високі ризики серед таких «фахівців».

Медичне та соціальне навантаження на покоління наперед.

– Вибухи на мінах цивільних (особливо дітей у лісах чи трактористів у полях) через 5-10 років після війни створюють постійний потік важких травм. Це вимагає від держави утримання величезної інфраструктури протезування, довготривалої реабілітації та виплати допомог по інвалідності.

-Знищення екосистем та втрата культури рекреації.

Ліси, річки, приміські парки – це місця відпочинку, відновлення ментального здоров’я та туризму. Позбавлення людей доступу до природи внаслідок військових дій посилює загальний рівень депресії та стресу в суспільстві. Почуття «прихованої загрози» під ногами створює постійний психологічний дискомфорт, навіть коли людина просто виходить на прогулянку за межі асфальту.

Всі ці виклики потребують ретельного аналізу та оцінки розміру збитків із залученням досвідчених оцінювачів, екологів, урбаністів. Звісно в пригоді стали б гроші країни-агресора якби їх вдалося отримати через міжнародне судочинство як компенсацію за руйнування. Але вже зараз держава та місцеві громади мають описати, сегментувати виклики пов`язані із замінуванням та визначити план довготривалої роботи по їх усуненню.

Оцінка збитків виконана відповідно до Міжнародних стандартів – це перший крок до отримання справедливої компенсації від країни-агресора. Зверніться до нас для отримання консультації та оцінки розміру збитків від російської агресії.